< Попередня Наступна >
Культура як цілісний історичний феномен (історико-культурний тип, локальна культура, цивілізація) формується протягом певного періоду в окремому суспільстві, де в силу певних обставин утворилися економічні, політичні і юридичні стосунки і відбулася соціальна диференціація громадськості. Кожна з великих світових культур таких як трипільська, месопотамська, єгипетська, семіто-іудейська, греко-римська, китайська, буддійська, християнська, ісламська, римська католицька та константинопольська православна вплинули на цивілізаційний розвиток великих регіонів планети.
Вони стали підвалинами для формування світогляду цінностей і норм моралі багатьох національних культур, які застосовували глобальні цивілізаційні ідеї на ґрунті локальних етнічних і багатоетнічних утворень. Таким чином формувалися етно-соціальні системи організаційних форм діяльності, що виражалися через певні соціальні інститути, традиції, норми, цінності, закони тощо.
Цей уклад життя передавався з покоління в покоління, зазнаючи незначних або значних трансформацій, в залежності від еволюційної чи революційної зміни політичних, економічних і соціальних сфер буття. Кожна група або кожний індивід, який живе протягом певного часу в політико-соціальному середовищі, формує власний світогляд на базі цінностей, норм моралі, традицій, які існують в його відрізкові часу, в певних географічних межах.
Причому, навіть заперечення існуючих законів і традицій, не спростовують цього твердження, бо особистість, яка намагається змінити норми і традиції, від них же і відштовхується. Чи міг би, наприклад, Ф.Ніцше переоцінювати всі існуючі цінності, якби їх не існувало в природі?
Соціокультурне середовище змалечку впливає на кожного індивіда, який формується під впливом норм моралі, цінностей, упереджень і стереотипів оточуючого світу. Тобто наддержавна-регіональна, державно-локальна і особисто-індивідуальна культури є лише диференціацією складного явища протилежності і єдності взаємозалежних світів, суспільного макрокосмосу і одиничного, особистого мікрокосмосу. Ці світи формують одне одного і впливають одне на одного.
Мова, моральні цінності, норми і традиції родини, територіальної громади, етносу, народу або нації змалечку впливають на формування індивіда. В той же час індивід в залежності від інтелектуальних і психо-фізичних особливостей світосприйняття формує своє власне ставлення до оточуючого світу, а іноді переосмисливши знання отримані у соціумі, витворює власні концепції і впливає на формування моральних норм, традицій, культури і цінностей суспільства.
Так в боротьбі світу внутрішнього ідеального і зовнішнього реального й народжується прогрес, який із світу ідей і бажань переходить у світ масових потреб і прагнень, і вже на новому рівні у площині суспільних стосунків відбувається боротьба антагоністичних станових або групових інтересів. В постійних змаганнях цих сил: лівих-правих, радикалів-консерваторів, олігархії і демократії народжується прогрес.
Нині Україна переживає час свого становлення, вибору шляху власного розвитку, кристалізації національної ідеї, тому проблема формування культури, традицій, норм і цінностей стає чи не найважливішим завданням її гуманітарної політики. Бо від того, в якому середовищі виховуватимуться її майбутні громадяни, залежить доля державності і доля народу.
Метою нинішньої національної демократії має стати створення в інформаційно-культурному просторі таких умов, завдяки яким майбутні громадяни, майбутні національні лідери, матимуть українське мовно-культурне визначення і не усвідомлюватимуть себе поза межами інформаційного простору держави.
< Попередня Наступна >
Немає коментарів:
Дописати коментар